І вирішив Ягве: «Створю людину, подібну до себе».
Узяв Ягве річкову глину, виліпив з неї людину, вдихнув у неї життя і назвав людину Адамом.
Адам ходив по райському саду, збирав плоди, купався в річці, та було йому сумно.
Тоді виліпив Ягве з глини всіляких звірів і птахів, оживив їх і привів до Адама.
Проходила повз Адама всяка звірина, пролітало всяке птаство.
Пройшов повз Адама слон, і Адам назвав його слоном. Пролетів повз Адама орел, і Адам назвав його орлом. І їжака назвав їжаком, і тхора – тхором, і зайця – зайцем, і синицю – синицею. Усім дав імена!
Але Адам все одно ходив сумний, адже не було в нього близького друга, котрого він міг би любити.
І тоді сказав Ягве:
– Не годиться Адамові бути одному. Створю я для нього вірного друга.
Міцно приспав Адама Ягве і, поки той спав, узяв Адамове ребро та й зробив з нього жінку.
Адам прокинувся, подивився на жінку й проказав:
– Яка ти прекрасна! Мене звуть Адам, а тебе нехай звуть Єва. Ти будеш моєю дружиною.
І почали Адам і Єва жити в раю.
Разом вони гуляли, разом купалися в річці, разом плели вінки з квітів, разом збирали плоди з усіх дерев.
Але росло на горбі серед саду одне напрочуд гарне дерево, про яке Ягве сказав Адамові і Єві:
– Ніколи-ніколи не рвіть яблук з цього дерева. Як тільки ви з’їсте хоч би одне яблуко – то зараз же й помрете.
– Та навіщо нам це дерево? У нас і без нього досхочу плодів! – відказали Адам і Єва.
На забороненому дереві жив злий і підступний Змій. Він був хитріший від усіх звірів і птиць, що їх створив Ягве.
Почав хитромудрий Змій чатувати, коли до забороненого дерева підійде Єва. І коли Єва підійшла до забороненого дерева, Змій сказав:
– Чув я, що заборонив вам Ягве рвати плоди з райських дерев. Єва відповіла:
– Ні! З усіх дерев ми можемо рвати плоди, окрім цього. Ягве застерігав: «Не їжте яблук з цього дерева. Кожен, хто з’їсть хоча б одне, помре».
На те відказав підступний Змій:
– Ягве обдурив вас. Він знає, що того дня, коли ви з’їсте заборонений плід, ви з Адамом станете такі ж мудрі та всемогутні, як сам Ягве.
Подивилася Єва, які соковиті, рум’яні яблука визріли на забороненому дереві, й закортіло їй з’їсти заборонене яблуко.
Гріхопадіння. Картина Тіціана. XVI ст.
Зірвала Єва заборонене яблуко, з’їла одну половину, а другу віддала Адамові. Тільки-но з’їли Адам з Євою заборонене яблуко, подивилися одне на одного й уперше побачили, що вони – нагі, й засоромилися.
Ягве гуляв у тіні дерев по райському саду й гукав Адама:
– Адаме, де ти?
Адам сховався в кущах і звідтіль відповів:
– Ягве, я чую тебе, але не можу до тебе вийти. На мені немає ніякого одягу.
Ягве підійшов до Адама й спитав:
– Хто сказав тобі, що ти голий? Чи не з’їв ти той плід, який я заборонив тобі їсти?
Адам