Руфін і Прісцілла. Українка Леся. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Українка Леся
Издательство: Стрельбицький Дмитрий Майєвич
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная драматургия
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
не цурався і Катон[5],

      та й Ціцерон їх уживав в потребі.

      Руфін.

      Невже ти не для жарту порівняв

      Кріспіна й Крусту з ними?

      Кай Летіцій (усміхнувшись).

      Як сказати?

      Звичайне, сі дрібнішого розбору.

      Аецій Панса.

      Тепер усе дрібніше стало в світі.

      Руфін.

      Либонь, що так! Дрібніша стала й мірка,

      якою міряють і честь, і цноту,

      і гідність громадянську.

      Кай Летіцій.

      Ти, Руфіне,

      і сам чимало винен з того.

      Прісцілла.

      Як?

      Кай Летіцій (до Прісцілли).

      Не ображайся, пані, бо докір мій

      хоч і тяжкий, та дружній. Чом твій муж

      не стане на чолі в державній службі,

      не дасть прилюдно прикладу чесноти,

      якій позаздрить міг би й сам Катон?

      Адже Руфін се може. Певне, мірка

      всіх римських цнот побільшала б ізнову,

      якби такий зразок було їй дано.

      Прісцілла.

      Хіба чеснота більшає прилюдно?

      Хіба вона у схованці дрібніє?

      Кай Летіцій.

      Жіноча – ні, а чоловіча – певне.

      Аецій Панса.

      Отож-то й я кажу! От саме-саме

      перед твоїм приходом се казав.

      Руфіне, чуєш? Може, ти подумав,

      що я тут мав яку таємну думку,

      що, може, я дочці своїй бажав

      здобути шани більше через тебе…

      Кай Летіцій.

      Твоя дочка й найбільшої достойна.

      Аецій Панса (до Руфіна).

      Але ж дивись, от чоловік сторонній,

      твій приятель, тобі те саме каже.

      Руфін.

      Щоб ви про мене гірше не гадали,

      ніж вартий я, скажу по правді вам…

      (Подумавши.)

      Я знаю, що і приклади Катона

      та Ціцерона не одмінять вдачі

      Летіція, тож вимовлю щиріше

      те, що звичайне змовчувати звик…

      «І цезарю, й республіці служити»…

      У тебе се парується так легко,

      а в мене сі слова ідуть урозтіч

      і ставляться, як два мечі на герці,

      одно напроти одного так гостро,

      непримиренно…

      Кай Летіцій.

      Та… я вже не вперше

      у тебе помічаю тую нехіть

      до цезаря, хоч я не тямлю, справді,

      чим він тобі спротивився. Ти ж мусиш

      признати, що калігули й нерони

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Нументанський


<p>5</p>

Доносів не цурався і Катон… – Катон Молодший (95–47 до н. е.), римський політичний і громадський діяч, республіканець; у своїй діяльності проявляв доброчесність, боровся з розтратниками і демагогами.