Наталка Полтавка. Іван Котляревський

– теє-то як його – без отсрочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і потомственноє владініє тебе – движимоє і недвижимоє імініє для душі моєй – з правом владіти тобою спокойно, безпрекословно і по своєй волі – теє-то як його – розпоряджать? Скажи, говори, отвічай, отвітствуй, могу лі бить – теє-то як його – мужем пристойним і угодним душі твоєй і тілу?

      Наталка. (поет).

№ 3

      Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву,

      Пошануйте сиротину і не вводьте в славу.

      Не багата я і проста, но чесного роду,

      Не стиджуся прясти, шити і носити воду.

      Ти в жупанах і письменний, і рівня з панами,

      Як же можеш ти дружиться з простими дівками?

      Єсть багацько городянок, вибирай любую;

      Ти пан возний – тобі треба не мене, сільськую.

      (По окончании пения говорит).

      Так, добродію, пане возний! Перестаньте жартовати надо мною, безпомощною сиротою. Моє все багатство єсть моє добре ім’я; через вас люди начнуть шептати про мене, а для дівки, коли об ній люди зашепчуть…