Шукачі пригод з сузір'я Лебедя. Валентина Островська. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Валентина Островська
Издательство: Издательские решения
Серия:
Жанр произведения: Книги для детей: прочее
Год издания: 0
isbn: 9785447423575
Скачать книгу
істот – згустків енергетичних. Саме про них довго намагалися розповісти мені шукачі пригод через сни. Що творить людина через невидимий світ, і які наслідки має з цього? Отже все по черзі.

      Всі з часом покидають цей світ. Це розуміти і сприймати необхідно спокійно, без переживань, домовились? Котик перейшов на рівень невидимий. Про існування невидимого рівня знала ще з дитинства, однак змусила себе забути. Тільки після того, як зробила Лелю, а вона потрапила до рук Лііі, згадала про існування невидимого світу. Перебування котика в нашій квартирі після смерті, мене вже не здивувало. Так, він там залишився енергетичним згустком, що складався з емоцій кожного із нас. Лііі взяла до рук Лелю і я почала розуміти все, чим саме наповнений простір, яким володіє невидимий котик.

      Потім з’явився чудернацький песик породи Чі-хуа-хуа – ЛУЛУ. Теж довгий час жила в колі нашої сім'ї. Коли я робила ці лялечки, вона була поряд.

      Мені допомагала, бавлячись нитками та відволікала увагу на себе. Бувало залізе на руки, ляже і спить, а коли закінчувала працювати – незадоволено покидала мене і йшла шукати інше місце.

      На той момент не знала, що скоро і вона перейде в інший світ, але не покине нас назавжди. Залишиться не лише в пам’яті, а й буде супроводжувати все життя, на енергетичному рівні. Через ЛУЛУ і котика вчилася спілкуватися з шукачами пригод.

      Надалі Лууу і Лііі будуть втілюватися в різні сфери емоцій, обираючи лялечку, бачитимуть в ній ту суть, яка була вкладена в неї. Всі Лелі будуть мати своє ім’я, і від свого імені вестимуть бесіду. Про різномаїття нашого не видимого світу

      Любий, ти повинен знати, чому стається саме так. І що потрібно робити, щоб не ускладнювати собі життя та іншим. Навчити тебе не можу. За тебе пройти шлях твого життя – теж. Тому читай і сам обирай, як жити.

      Котик Марко

      Котик:

      Я котик чорненький,

      Лагідний і чистенький,

      Люблю їсти вишні спілі.

      Лапки чорні, вуса білі,

      Очі зелені, а не сині.

      П’ять білих волосинок на спині.

      Зараз не видимий для вас,

      В мені записаний минулий час,

      Слова й бажання, дитячий сміх,

      Вірним був для ваших втіх,

      Все в мені тепер вашим є,

      Ви не видиме життя моє.

      Бережу ваше добро і сльози,

      Мене не лякають грози,

      Вашим помічником працюю тепер,

      Не жалкуйте, що я помер.

      В мені ваші помилки і вдача

      Риси характеру – тяжка задача

      Стаються під час спілкування,

      Знаю все, ви моє навчання.

      Я такий, якими ви є емоційно,

      Тим і живу постійно.

      «Я»: Лііі, скажи мені, будь ласка, чому ми не чули, не бачили та й не знали про присутність в квартирі котика, після того як він пішов із життя?

      Лііі: А ви й не могли чути, адже ваш котик має набір саме ваших емоцій. Ви не мали шкідливих та руйнівних звичок. Жили мирно, не створювали при житті програм руйнації одне одного.

      «Я»: