Поезії 1929-1940 років. Микола Бажан

матроські,

      Як шрами од шпаг.

      Тінь неспокійна й крилата

      Корсарського злого фрегата

      Морями облудними буде пливти;

      Струмітиме хмуро повз чорні борти

      Вітер одвертий солдата,

      Вітер хоробрих людей,

      Що кричить альбатросом між рей,

      Тугий, як дуга арбалета,

      Прямий, як удар стилета,

      Шершавий, як іржа

      Корсарського ножа.

      Рубай же ланцюги,

      Зривайся із причалу,

      Бо не в чорнильницях фрегат шукає шквалу,

      Бо ти, як муж і войовник,

      В часи смертельного авралу

      І компасу,

      І серцю

      Метнутись не даси убік.

      1929

      ЧИСЛО

      Коли межа, як парость, проросла,

      Коли вже інша грань нову межу затисла,

      Тоді числом не зміряти числа,

      Й стоять пусті, розкриті навстіж числа.

      Стоять, мов згарища.

               І куриться труха,