«John Deere» заторохтів і посунув уперед. Трактор проїхав рівно п’ятдесят метрів, а тоді різко повернув наліво. Через п’ятдесят метрів – знову наліво. Ще через п’ятдесят – направо, і далі йшов сто метрів прямо. Потім – направо, направо, ще раз наліво. Спостерігач, який придивлявся б до переміщень «John Deere» збоку, напевно, подумав би, що водій п’яний або розважається, від нудьги ганяючи трактор полем, як йому заманеться.
Та це не так.
Якби цей самий спостерігач стежив за рухами трактора не з краю поля, а з висоти пташиного польоту, скажімо, зависнувши над лугом на повітряній кулі чи гелікоптері, йому відкрилася б зовсім інша картина. «John Deere» тягав за собою плуг, лишаючи на неораній поверхні гірського лугу чіткі темні смуги спушеної землі, які у міру просування складалися в заплутаний, але однозначно осмислений візерунок. Безперечно, у спостерігача виникло б логічне запитання: як Естебану, затиснутому в обмеженому просторі кабіни, удається так точно відтворювати достобіса непросту криву на такій великій площі? Скидалося на те, що якась невидима сила підказує чоловікові, куди й у який момент повертати. Щось вище за нього. Стоїть і дивиться. І скеровує. Фермер і сам би здивувався. Якби годину тому остаточно не втратив здатність дивуватися.
Слід від трактора «John Deere» – крива Гільберта
Трактор «John Deere», яким керував Естебан Петек, виводив на землі лінію, відому в математиці за назвою крива Гільберта (позначену так за іменем німецького математика-універсала Давида Гільберта), одну з найпростіших фрактальних,[13] або самоподібних, кривих. Правда, для Естебана це не мало значення. Фермер, який із дитинства порався біля плуга та трактора, який ніколи не навчався в університеті і, попри це, збив чималенький статок, вирощуючи сою, рис і кукурудзу на малопридатних для цього схилах згаслих андійських вулканів, не чув ні про фрактали, ні про химерні самоподібні криві, та й не міг себе бачити з висоти пташиного польоту. Хоча якби й міг – яка тепер різниця? На той момент, коли «килим Гільберта» вкрив усе поле, у тому, хто сидів за кермом темно-зеленого «John Deere», від Естебана Петека залишилася тільки оболонка.
VIII
Пляж ізолювали через два дні після того, як померла Марія Мелендес, а Тіто почав чути голос у голові. На ранок третього, попередньо набравши зразків для аналізу, всі туші облили бензином і підпалили. За цей час, незважаючи на те, що рибний ринок у Пуерто-Лопес ще 8 січня закрили на тиждень, деякі, скажімо так, не зовсім чесні рибалки встигли продати в Ґуаякілі приблизно сім тонн риби… Сім тонн тунців і жовтохвостів, які викинулися на безлюдний пляж на півдні від Пуерто-Лопес.
Дослідження морських ссавців і риб, які загинули біля берегів Еквадору протягом 7–8 січня 2015 року, виявилося безрезультатним. В узятих зразках тканин не було знайдено слідів отруйних, токсичних чи радіоактивних речовин. У ході аналізу океанської води – екологи взяли проби на різних глибинах і різних відстанях від берега вздовж