Депеш Мод. Ще одна розмова. Сергій Жадан

водій і сідає за кермо. Собака пробує лягти, але йому відразу ж стає погано, і він починає ригати— на ноші, на стіни, на якусь фарбу, ну, ви розумієте. Водій у відчаї гальмує, біжить до задніх дверей, відчиняє їх, отримує свою порцію його ригачок, і викидає напівохололого Собаку на вранішній харківський асфальт, і, вже лаючись на чому світ стоїть, повертається назад до лікарні, де на нього, якщо сказати по правді, ніхто особливо й не чекає.

      Вступ № 2

9.00

      – Знаєте, що найгірше,– я не знав, що їх там двоє. Одна на балконі була.

      – Ну.

      – Ну, я зайшов, а вона там одна. Я ж не знав, розумієте? І вона лежить майже повністю роздягнена, там якісь трусики, бюстгальтери.

      – Що— кілька бюстгальтерів?

      – Ні, ну, просто різна білизна.

      – Як це?

      – Ну, різного кольору все, розумієте?

      – Навіть говорити про це не хочу.

      – Я ж кажу. Я взагалі не люблю білизну. Жіночу, мається на увазі.

      – Ну, ясно.

      – Коротше, я бачу, вона вгашена, ну, теж починаю роздягатися. А я ж не знав, що вони вже зранку. Вони там, значить, спочатку наковтались якоїсь гидоти, а потім водярою залили, уявляєте? Суки п’яні. А я стою, і в мене ерекція.

      – Нічого собі.

      – А тут ця сука з балкона виходить, ну друга. Лякається, звичайно.

      – Ясно…

      – Та, що в кімнаті, нічого, уже звикла, мабуть.

      – До чого?

      – До мене. Вона мене такого вже бачила, ну, з ерекцією.

      – Завал.

      – Я ж кажу. А та, котра на балконі, уже вгашена, ви розумієте, вони зранку пили, суки. Я жінкам узагалі заборонив би пити. Ви розумієте, про що я?

      – Да, баби. У мене сусід є, так він зранку виходить і бере літри два водяри.

      – Два літри?

      – Серйозно.

      – Про це навіть думати неприємно.

      – Я його питаю— на хуя тобі, мужик, два літри? Ти ж не вип’єш. А він знаєте, що каже?

      – Що?

      – Я, каже, коли вип’ю, ну, там перший пузир, уже боюсь кудись виходити. А випити хочу, не можу зупинитись.

      – Серйозно?

      – А хулі він боїться?

      – Ну, не знаю, страшно йому. Стрьом починається від водяри. А випити хочеться. Ну, він і бере відразу два літри. Сидить і квасить.

      – Ну, зажди, роздушить він пузир, роздушить другий, та хрін із ним— вип’є він усе. А далі?

      – Що— далі?

      – Ну, випити ж і далі хочеться?

      – Хочеться.

      – Але вийти ж страшно?

      – Ні, ні фіга, там, розумієте, така система— він коли випиває свої два літри…

      – Два літри!

      – …ну, два літри, його перемикає, і йому вже не страшно.

      – Серйозно?

      – Я сам бачив.

      – Ну, а як йому?

      – Що значить— як?

      – Ну, як йому, якщо не страшно?

      – Йому похуй.

      – І що?

      – Ну, і він далі валить за водярою. Падає, а йде.

      – Да…

      – Ну, ще б. А ти кажеш— ерекція.

      –