– Знаю, знаю. То було непогане видання для спортивних болільників. Ті, що вели там розділ культури, працюють тепер на великі газети. Двері до колишнього офісу були відімкнені?
– Вибиті. І, напевне, пробули в такому стані досить довго.
Харрі поглянув на Беату, і та з винуватим виразом обличчя кивком голови підтвердила те, про що йому й питати не треба було: хтось міг проникнути до квартири Олега і вибратися з неї непоміченим. Знову Харрі шукає соломинки, за які можна вхопитися.
Вони зійшли до стежини, яка тягнулася берегом Акерсельви. Харрі помітив, що в цьому місці річка була достатньо вузькою, щоби хлопець з гарною кидальною навичкою і сильною рукою міг запросто перекинути пістолет на протилежний берег.
– Якщо ви й досі не знайшли пістолета… – почав був Харрі.
– Обвинувачу не потрібен пістолет, Харрі.
Він кивнув. Обвинувач має у своєму розпорядженні рештки пострілу. Свідків, котрі бачили, як Олег вихвалявся пістолетом. Його ДНК на трупові.
Попереду них, прихилившись до залізної зеленої лави, стояли двоє білих хлопців у сірих спортивних куртках з капюшонами. Забачивши Харрі з Беатою, вони про щось швидко переговорили, схилившись один до одного, і неквапливо пішли геть стежиною.
– Схоже, що товкачі й досі нюхом відчувають у тобі полісмена, Харрі.
– Еге ж. А я гадав, що гашиш тут продають лише марокканці.
– Конкуренція посилилася. З’явилися косовські албанці, сомалійці та східноєвропейці. Ті, хто отримав у Норвегії статус біженця, торгують цілим спектром наркоти: спід, метамфетамін, екстазі, морфін.
– Героїн.
– Навряд чи. В Осло звичайного героїну майже не знайти. На першому місці віолін, а його можна дістати лише біля Плати. Хіба що податися до Готенбурга чи Копенгагена, де віолін нещодавно про себе заявив.
– Тільки й чую про цю фігню віолін. Що це таке?
– Новий синтетичний наркотик. Не так утруднює дихання, як стандартний героїн, тому хоча він і руйнує людські життя, смертей від передозування поменшало. Надзвичайно чіпкий, залежність виникає дуже швидко. Кожен, хто його «скуштує», вимагає добавки. Але він настільки коштовний, що мало хто може дозволити собі купляти його.
– Тому натомість вони купляють інший дурман?
– Тут морфіну хоч греблю гати.
– Один крок вперед, два кроки назад.
Беата похитала головою.
– Найважливіше – це війна з героїном. І він цю війну виграв.
– Бельман?
– Ти вже знаєш?
– Хаген сказав, що Бельман знищив більшість героїнових банд.
– Так. Пакистанські. В’єтнамські. «Дагбладет» назвала його генералом Роммелем після того, як він знищив розгалужену мережу північноафриканців. Знищив також банду МС в Альнабрю. Їх усіх засадили за грати.
– Байкерів? У мої часи хлопчаки-байкери торгували спідом і кололися героїном як навіжені.
– Любителі групи «Los Lobos».