Діждемося пори, що виліземо з нори.
Пори року
Весна ледачого не любить.
Весняний день рік годує.
Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає.
Весна гарна квітами, людина характером.
Весна говорить – уроджу, а осінь каже – я ще погляджу.
Весна не за горами – вона приходить, не давши телеграми.
Дай, боже, веснувати, лиш не переднівкувати.
Не марнуй часу даремно: пройде весна – не вернеш.
Проспиш весною – заплачеш зимою.
Бджоли раді цвіту, люди – літу.
Дощове літо гірше осені.
Літо запасає, а зима з’їдає.
Що літом придбаєш, то зимою маєш.
Одно літо ліпше, як сто зим.
Хто літом жари боїться, той зимою не має чим гріться.
Влітку і качка прачка.
Діти, діти! Добре з вами вліті, а зимувати – то горювати.
Дріба-дріта серед літа, прийшла зима – хліба нема.
Коли ти вліті не ходив по малину, взимі вже пізно.
Коли б то можна через зиму котом, через літо – пастухом, а на Великдень – попом.
Літом і баба сердита на піч.
Літом старець каже: «На ката хата, нам і надворі тепло!»
Літом сякий-такий бур’янець – як хліба буханець.
Літо собироха, а зима прибероха.
Не проси літа довгого, а проси теплого.
Прийде літо, то є розмаїто, прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, і робити нема що.
Що літом родить, те зимою шкодить.
Я дав би дві зими за одне літо.
Восени ложка води, а дві грязі.
З осінньої дороги не витягнеш ноги.
Восени й курчата курми будуть.
Не чекай од осені сонця.
Осінь іде і за собою дощ веде.
Осінню і буряк м’ясо.
Осінь говорить – гнило, а весна – мило, тільки лиш би било.
Осінь каже: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш».
Осінь на рябому коні їздить.
Осінь одного заморозить, а зима двох.
Осінь сумна, а весело жити.
Як прийде осінь, кожному хосен.
Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
Зимнє тепло – як мачушине добро.
Кожухова латка взимі як рідная матка.
Вовки зиму не з’їдять.
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Зима – матка, виспишся гладко.
Зима невелика, та в неї рот великий: хто це забуває, то й його з’їдає.
Злая зима збіжжю шкодить і порожні колоски родить.
І собака зимою про хату думає.
Коли б не зима, то й літо довше було б.
На зимне не дмухають, лиш на гаряче.
Хто має розум, той не їде зимою возом.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Січень наступає, мороз людей обнімає.
Січень не так січе, як у вуха пече.
Вже лютий геть підгриз, кидай сани, бери віз.
Питає лютий, чи ти добре взутий.
Март з водою, квітень з травою, а май з квітами.
Март