Трістрам Шенді. Лоренс Стерн. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Лоренс Стерн
Издательство:
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная классика
Год издания: 1760
isbn: 978-966-03-5103-5, 978-966-03-6752-4
Скачать книгу
align="center">

      35

      Клаузула – у юриспруденції спеціальна ухвала чи умова, яка додається до договору.

      36

      Хоч скільки б разів це повторювалось (лат.).

      37

      Парки – у давньоримській міфології богині долі.

      38

      Знаменитий лікар Маннінгем – лондонський лікар-акушер (1690–1750).

      39

      Зáмки (фр.).

      40

      Роберт Філмер (1604–1688) – англійський теоретик політики, захищав ідею божественного походження королівської влади.

      41

      Те Deum (лат.) – «Тебе, Бога, хвалимо» – хвалебний гімн, що входить до християнського богослужіння, особливо широко – католицького.

      42

      Доказ до особистості (лат.), тобто звернений до переконань і упереджень особи, якій хочуть що-небудь довести.

      43

      Навчений Богом (грецьк.).

      44

      Тут перераховуються оратори й ті, хто писав про риторику в античному світі (з однією неточністю: автором «De Oratore» був не Квінтиліан, а Цицерон), а також філологи ХVІІ – ХVІІІ ст., які писали керівництва з риторики і граматики.

      45

      Доказ, розрахований на неуцтво (лат.)

      46

      Хай живе дрібниця (фр.)

      47

      Нампс – зменшувальне від Хамфрі і водночас англійською «бовдур»; Нік – зменшувальне від Ніколас і водночас англійською «чорт».

      48

      Природна річ (лат.).

      49

      Епіфонема – вживання пояснювального або окличного речення після стверджувального з тим самим загальним змістом для надання першому більшої ваги.

      50

      Еротесис – риторичне питання.

      51

      Папістка – тобто католичка.

      52

      Пліній Молодший – Гай Пліній Цецілій Секунд (62 – бл. 114) – римський політичний діяч, письменник, адвокат.

      53

      «Паризма» і «Паризмена» – романи англійського письменника Е.Форда.

      54

      Римські церковні обряди приписують у небезпечних випадках хрещення дитини до її народження, – але за умови, щоб яка-небудь частина тіла немовляти була видима тому, хто хрестить. – Одначе доктори Сорбонни на нараді, що відбувалася 10 квітня 1733 року, – розширили повноваження повитух, ухваливши, що навіть якби не показалося жодної частини тіла немовляти, – хрещення все ж таки має бути здійснено над ним за допомогою впорскування – pаr le moyen d’une petіte canule, – тобто шприца. – Вельми дивно, що святий Фома Аквінат, голова якого так добре була пристосована як для зав’язування, так і для розв’язування вузлів схоластичного богослов’я, – змушений був, після того як на розв’язування цієї задачі було покладено стільки зусиль, – насамкінець відмовитися від неї, як від другої chose іmpossіble. – Іnfantes іn maternіs uterіs exіstentes (рік святий Фома) baptіzarі possunt nullo modo [Діти, що перебувають в череві матері, ніяким способом не можуть бути охрещені (лат.).]). – Ах, Фомо, Фомо!

      Якщо читач цікавиться познайомитися з питанням про хрещення за допомогою