а саме: брахікранією, низькою висотою склепіння, великими розмірами обличчя, слабко профільованого в горизонтальній площині, низьким кутом випинання носа тощо. За цими ознаками, що вказують на наявність певної монголоїдної домішки, вона близька до черепів із могильника VIІІ–ІХ ст. поблизу хутора Зливки у середній течії Сіверського Дінця. Згадана пам’ятка була залишена тюркомовними протоболгарами. Черепи з монголоїдними рисами виявлені й в інших місцевостях Середньої Наддніпрянщини, зокрема в Пороссі. Так, певна монголоїдна домішка (сплощеність обличчя в горизонтальній площині, слабке випинання носових кісток із площини обличчя тощо) властива трьом із восьми жіночих черепів із Миколаївського ґрунтового могильника на Росі. Ще в виразнішій формі вона фіксується на чотирьох чоловічих і трьох жіночих черепах із могильника поблизу с. Хутір Половецький, звідки походить усього 26 черепів. Так, чоловічим черепам із поховань № 9 (22), 3 (12), 9 (8), 9 (15) властиве нешироке, низьке, дещо сплощене обличчя, слабке випинання носа, невисоке перенісся тощо, що й вплинуло на загальну характеристику серії. Три із вісімнадцяти чоловічих черепів, отриманих під час розкопок могильника біля с. Яблунівка (поховання № 11, 28, 31), відзначалися сплощеністю обличчя.
