– Цілком, – підтвердив Меллор, раптом второпавши значення словосполучення «жорсткий чоловік», але вже було запізно відступати.
– Гіпотетично… – почав Меллор.
– Що це за лайно?
– Скільки платять найманим убивцям?
– Якщо ти поліційна шмата, – сказав Неш, – порішу тебе задурно.
– Я бізнесмен, – випалив Меллор.
Хоча його серце все ще калатало, як шалене, він уже не відчував страху.
– І мені потрібні послуги професіонала.
Неш обернувся до нього:
– Залежить від того, якої саме послуги ти шукаєш. Як і в будь-якому добре керованому бізнесі, наші ціни гнучкі та конкурентоспроможні, – додав він із тонкою посмішкою і показав три зуби. – Якщо треба просто когось налякати – зламана рука, зламана нога – це коштуватиме вам тисячу. Кілька тисяч – якщо він має зв’язки, і ще набагато більше – якщо має охоронців.
– У нього немає ніяких вартих уваги зв’язків і захисту
також.
– Це полегшує ситуацію. То що тобі треба?
– Я хочу, щоб декому скрутили в’язи, – тихо промовив Меллор. Неш уперше виглядав зацікавленим. – Але ніхто не повинен вистежити мене як замовника.
– За кого ти мене маєш, клятий аматоре?
– Якщо ви такий професіонал, – зауважив Меллор, беручи ініціативу до своїх рук, – то як опинилися тут? – «Завжди давай відсіч хуліганові», навчав його старий, і тепер він вирішив з’ясувати, наскільки гарною була ця порада.
– Гаразд, гаразд, – замирився Неш. – Але це буде недешево. Вертухаї ніколи не зводять із мене своїх сраних очей. Вони читають мої листи, перш ніж я їх отримаю, і слухають мої телефонні дзвінки, – пробурчав він, – хоча я знаю, як це обійти. Тож мій єдиний шанс – влаштувати щось під час візиту до в’язниці. Але навіть тоді камери стеження наглядають за мною, і тепер у них є ще й довбаний експерт із читання по губах, котрий стежить за кожним моїм словом.
– То кажете, що це неможливо?
– Ні. Просто дорого. І це станеться не завтра вранці.
– І яка ціна?
– Десять тисяч аванс, ще десять – у день похорону.
Меллор був здивований, як дешево коштувало життя людини, хоча йому було байдуже думати про наслідки, якщо йому не вдасться здійснити другий платіж.
– Відвали, – твердо промовив Неш, – інакше вертухаї щось запідозрять. Якщо ти зашнуруєш черевики перед тим, як покинути подвір’я, я знатиму, що ти серйозно. Інакше не турбуй мене більше.
Меллор додав кроку й приєднався до кишенькового злодія, котрий міг зняти вашого годинника, а ви навіть не помітили б цього. Фокус за ґратами, а професія назовні. Джонні Пройдисвіт міг заробляти по сто тисяч на рік без оподаткування, і це рідко закінчувалося вироком довшим, ніж на шість місяців.
Пролунала сирена, щоб попередити в’язнів, що їм час повертатися до своїх камер. Меллор став на одне коліно і зав’язав шнурівки на черевику.
Леді