А тут приходить Яніка: «Добрий день». Точно всупереч будь-якій статистиці й поза правилами. Приблизно 22-річна дівчина, тоді ще блондинка, яка працює у сфері IT й фінансів і в топменеджменті.
І що відповісти, коли зараз у мене запитують: «Простіше ж бути дівчиною? Правда ж, простіше звертатися і спілкуватися? Так?» Ні! Звичайно, не простіше. Звичайно, дівчиною не простіше бути ні в бізнесі, ні в топменеджменті, ні в політиці, ні навіть в IТ. Хоча складно порівнювати, я хлопцем не була. Але, по-перше, імовірність, що ти проб’єшся в «топи», об’єктивно менша. Абсолютно нічого особистого, тільки статистика. По-друге, ніхто поки що не відміняв і реальну за статистикою різницю в зарплатах, і це не міф. Міфом швидше є те, що існує повна рівноправність. Права, можливо, і рівні, але умови різні.
Також «завдяки» забобонам, ти кожного разу повинна доводити більше ніж солідні, з правильною школою чоловіки. Ці криві погляди «що ти, дівчино, знаєш?». І навіть коли ти дісталася вершини, завжди знайдуться ті, хто залишиться при своїх глибоко шовіністичних переконаннях. Навіть зараз, коли я вже 25 років в IT і говорила загалом про український космос і про те, що «дозволили приватний космос», знайшовся 80-річний інженер «Південмашу», який не зміг не залишити під моїм дописом коментар, що «красивій дівчині краще в бутиках продавати, ніж про космос говорити». Я розумію, складно сприйняти, що я молода, та ще й дівчина, і говорю про космос, але я не уявляю, як хтось міг би застосувати такий тон щодо чоловіків. «Ти так добре виглядаєш, що тобі краще б до спортзалу ходити, ніж говорити про IT». Не зустрічали? Я теж жодного разу.
Можливо, мені й було б краще в бутиках і в спортзалі, але я вірила, і досі вірю, що працездатність – основна запорука успіху, і що я можу всього досягнути сама, власними силами, як моя мама. Нещодавно Ілон Маск розповів про запоруку своїх успіхів: «Коли інші працюють 8 годин на добу, а ти 14–16, ти просто робиш і встигаєш вдвічі більше, і це створює велику ймовірність успіху». До речі, це теж просто статистика.
У Гельсінкі я орендувала кімнату у свого друга IT-шника, який створив свій дотком і дуже навіть успішно продав його великому оператору. Принаймні, тоді ще так здавалося. Яакко чи Яска багато в чому був одним із символів успіху епохи доткомів у світі. Про нього і його брата писала британська газета «Financial Times» як про наймолодших IT-мільйонерів, які змінювали Ferrari на Lamborghini, щоб стати в чергу на Koenigsegg. І ще, як приклад часу, Яска потрапив на чергові шпальти «Financial Times» тому, що отримав найбільший у світі штраф: під час руху «занадто часто змінював смугу» – 44 000 євро. А потім побив власний рекорд штрафу за перевищення швидкості, отримавши новий – 77 000 євро. День народження Яска провів у Росії, літаючи на винищувачі МіГ.
«The drag was nice and wide», – пояснив сам молодий мільйонер чесно й без пафосу, просто констатуючи. Ця цитата була багато в чому символом того часу – порожня дорога, зелене світло, і ти летиш на швидкості вдвічі більшій за дозволену.
Яскина квартира була в трьохстах метрах