36
См., например: Mrugalski M. Stanisław Brzozowski as Harbinger and Enabler of Modern Literary Theory in Poland and the West // Stanisław Brzozowski and the Migration of Ideas. Bielelfeld, 2019. P. 284–292 (с этим польским кругом был связан до эмиграции в Америку Виктор Эрлих, автор первой американской известной книги о формализме 1955 года). Об этих центральноевропейских традициях: Formalismes esthétiques et héritage herbartien. Vienne – Prague – Moscou / C. Maigné et C. Trautman-Waller (dir.). Hildesheim et al.: Olms Verlag, 2009; Formalisme esthétique: Prague et Vienne au XIXe siècle / Textes réunis par C. Maigné. Paris: Vrin, 2012; Мэнь К. Формальная эстетика И.-Ф. Гербарта и ее отражение в русском формализме // Европейский контекст русского формализма. М.: ИМЛИ, 2009. С. 55–76.
37
Термин, введенный в 1959 году Юрием Лавриненко (1905–1987), диаспорным литературоведом с советским прошлым, для обозначения деятельности украинской интеллектуальной элиты 1920‐х – начала 1930‐х годов, которая подверглась сталинским репрессиям. Hryn H. The Executed Renaissance Paradigm Revisited // Harvard Ukrainian Studies. 2004. Vol. 27. № 1/4. С. 67–96; Krupa P. Arguments against ‘The Executed Renaissance’: Iurii Lavrinenko’s Anthology and the Problem of Representation of the Ukrainian Literature 1917–1933 // Zeitschrift für Slawistik. 2017. Bd. 62. № 2. С. 268–296.
38
Подробнее о причислении украинского авангардного наследия к русскому см.: Ільницький О. Український футуризм (1914–1930 рр.) / Пер. з англ. Р. Тхорук. Львів: Літопис, 2003. С. 9–11.
39
Копержинський К. Українське наукове літературознавство за останні 10 років. 1917–1927 рр.: огляд. К.: ВУАН, Науково-дослідча катедра історії України, 1929; Филипович П. Українське літературознавство за 10 років революції // Література. Зб. І. К., 1928.
40
Ковалівський А. З історії української критики. Харків: ДВУ, 1926 (о биографии и востоковедческих трудах А. П. Ковалевского (1895–1969) см.: Дудко Д. А. П. Ковалівський – сковородинознавець з роду Ковалівських // Переяславські Сковородинські студії. 2011. № 1. С. 275–281); Гординський Я. Літературна критика підсовєтської України. Львів, 1939; этот труд был одним из последних в биографии львовского литературоведа Ярослава Гординского (1882–1939), члена НТШ, автора публикаций о Котляревском, отца поэта и художника Святослава Гординского (1906–1993).
41
Основу текущей библиографии дает свод: Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917–1927). Харків: ДВУ, 1928. Т. 1.-2; Шпiлевич В. Бібліографія української літератури та літературознавства за 1928 р. Харків: ДВУ, 1930; Шпілевич В. Бібліографія української літератури та літературознавства за 1929 рік // Життя й революція. 1930. Кн. 7. С. 162–175; Кн. 8/9. С. 148–176; Кн. 10. С. 160–175; Кн. 11/12. С. 164–225.
42
Из немногих исключений – статья поэта и переводчика Богдана Кравцива (1904–1975) начала 1960‐х годов: Кравців Б. Розгром українського літературознавства 1917–1937 рр. // Збірник на пошану українських учених, знищених большевицькою Москвою. Записки НТШ. 1962. Т. CLXXІІІ. С. 217–242.
43
О сложности выстраивания единого исторического канона см. важный коллективный манифест: Portnov A., Portnova T., Savchenko S., Serhiienko S. Whose Language Do We Speak? Some Reflections on the Master Narrative of Ukrainian History Writing // Ab Imperio. 2020. № 4. С. 88–129.
44
Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1956.
45
Ільницький О. Український