Англійська мова. Теорія і практика. Дієприкметник. Ричард Грант. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Ричард Грант
Издательство: ЛитРес: Самиздат
Серия:
Жанр произведения: Учебная литература
Год издания: 2021
isbn: 978-5-532-93987-5
Скачать книгу
ми дієслова (Non – Finite Forms of the Verb).

      До неособистих форм дієслова відносяться інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) i причастя (the Participle).

      Неособисті форми дієслова не мають граматичних ознак особи, числа і способу, не виражають часу дії (теперішнього, минулого або майбутнього), а лише вказують на співвіднесеність у часі, тобто чи є виражена ними дія одночасною з дією присудка, або передує йому.

      Дієприкметник – The Participle

      Дієприкметник – це неособиста форма дієслова, що поєднує властивості дієслова, прикметника і прислівника.

      Дієприкметник підрозділяється на:

      Дієприкметник теперішнього часу – Participle I i дієприкметник минулого часу – Participle II.

      У свою чергу дієприкметник теперішнього часу підрозділяється на:

      Простий дієприкметник (Simple) i перфектний дієприкметник (Perfect).

      Кожен з них поділяється на дієприкметник дійсного стану i дієприкметник страждального стану.

      Дієприкметник в українській мові – частина мови або форма дієслова, яка позначає ознаку предмета за дією і відповідає на питання: який? що робить? що робив? що робиться?

      Це щось середнє між дієсловом і прикметником: як і прикметник, дієприкметник позначає ознаку предмета, а в реченні виконує роль визначення:

      танцююча дівчина (дівчина яка?)

      Дієприкметник може бути дійсним, коли дію виконує сам предмет:

      людина досліджуюча світ (людина досліджує світ)

      або страждальним (пасивним), коли дія виконується над предметом:

      досліджуваний людиною світ (світ досліджується людиною)

      Дієприслівник в українській мові – частина мови, яка позначає додаткову дію і відповідає на питання: як? що робити? що зробивши?

      Це щось середнє між дієсловом і прислівником. Як і прислівник, дієприслівник позначає ознаку дії (як, коли, з якої причини відбувається дія), а в реченні виконує роль обставини:

      підійшов пританцьовуючи (підійшов як, що роблячи?)

      Дієприкметник в англійській мові – поєднує в собі властивості дієприкметника і дієприслівника в українській мові.

      Простий дієприкметник теперішнього часу, дійсний стан – The Present Participle Simple Active Voice

      Дієприкметник теперішнього часу дійсного стану позначає дію, одночасну з дією дієслова в особистій формі.

      Seeing that I was late, I hurried. – Бачачи, що я спізнююся, я поквапився.

      Дієприкметник теперішнього часу дійсного стану вживаються в реченні в наступних функціях:

      1. Дієприкметник в ролі визначення відповідає на питання який? і ставиться прямо перед визначеним словом (перед словом, яке воно характеризує).

      The land of the rising sun is Japan. – Країна висхідного сонця – це Японія.

      Дієприкметник rising характеризує іменник sun, тому знаходиться прямо перед ним.

      Увага!

      Якщо дієприкметник утворює дієприкметниковий оборот (тобто, якщо дієприкметник має при собі залежні слова) – вiн ставиться після визначного слова.

      I see the sun rising above the horizon. – Я бачу сонце, що сходить над горизонтом.

      Дієприкметник rising має при собі залежні слова above the horizon, тому знаходиться після визначного слова sun і утворює дієприкметниковий оборот-визначення.

      Де б не було визначне слово, дієприкметниковий оборот-визначення буде слідувати строго за ним.

      Якщо не дотримуватися цього правила, сенс всього речення може змінитися:

      This is the sister of my friend living next door to me. – Це сестра мого друга, що живе в сусідній квартирі.

      This is my friend’s sister living next door to me. – Це мого друга сестра, яка живе в сусідній квартирі.

      Дієприкметникові обороти-визначення зазвичай не виділяються комою.

      Увага!

      Дії дієприкметникового обороту і основного дієслова повинні збігатися в часі.

      Can you see the boy dancing with your sister? – Ти бачиш хлопця, танцюючого з твоєю сестрою? (I танцює бачить – зараз, в один час).

      Час не обов'язково має бути теперішнім. Якщо основне дієслово – в минулому часі, то і дієприкметник – в минулому.

      The boys throwing stones into the pond laughed loudly. – Хлопчики, що кидали каміння в ставок, голосно сміялися. (I сміялися кидали – в минулому).

      При перекладі на англійську мову українського речення, в якому дієприкметник і основне дієслово знаходяться в різних тимчасових пластах, використовуються пiдряднi речення з сполучниковими словами who (який), whose (чий), which/that (який), where (де), why (чому).

      I