Весь Марк Аврелій. Аврелій Антонін Марк

та марно, бо навіть у дрібницях слід рахуватися з метою. Метою ж розумних істот є покора розуму та закону найдавнішого Міста та устрою.

      17. Час людського життя – мить; його суть – вічна течія; відчуття – непевність; будова всього тіла – тлінна; душа – нестійка; доля – загадкова; слава – недостовірна. Одним словом, усе, що відноситься до тіла, є подібним потоку, те, що відноситься до душі, – сновидінню та диму. Життя – боротьба та мандрівка чужиною; посмертна слава – забуття. Але що же може вивести до шляху? Ніщо, крім філософії. Філософствувати ж – означає оберігати внутрішнього генія від наруги та вади, досягати того, щоб він стояв вище за насолоду та страждання, щоб не було в його діях ані нерозсудливості, ані омани, ані лицемірства, щоб не стосувалося його – робить чи не робить щось його ближній, щоб на все, що відбувається, та надане йому долею, він дивився, як на те, що випливає звідти, звідки вийшов й він сам, а найголовніше – щоб він покірно чекав на смерть, як на просте розкладення тих елементів, з яких складається кожна жива істота. Але, якщо для цих елементів немає нічого страшного в їх постійному переході одне в одне, то де підстави боятися будь-кому їх загальної зміни та розкладення? Адже останнє є згідним з природою, а те, що є згідним з природою, не може бути поганим.

      Карнунт.

      Третя книга

      1. Зрозумій не лише те, що життя спливає щодня і залишається все менша його частка, але й те, що за дуже довгого життя не завжди залишається сила думки для розуміння того, що відбувається і осягнення справ божеських і людських.