– Товаришу Троян, сьогодні новий буде чергувати по камері?
– Нехай обживеться. Товаришу Карбований, чи не ваш оце земляк уночі прибув?
– Теж шахтар?
В'язень, схожий на Гната Убогого, глянув на Байду і покрутив головою:
– В Горлівці такого не бачив.
– А мені він щось здається знайомий з обличчя. Ну, товариші, починаємо день! Вставай! Ваню, дядьку Пилипе, сьогодні треба генеральну уборку зробити.
Йому ніхто не перечив, і Байда зрозумів, що Троян тут за старшого. Він підвівся й собі:
– Може, і я чим допоможу?
– Прийде і до вас черга. Звідки?
– З Калинівки, – уже охоче відказав Байда.
– Так ви, може, й товариша Мостового знаєте?
– А чого б же не знати. Оце ж при ньому і взяли мене.
– Живий Мостовий? Чуєте, товариші, брехня, що підстрелили товариша Мостового. Ось товариш каже – бачив. Мостовий сидів у нашій камері. Коли ви його бачили?
– На тому тижні. Саме заворушка на шахті почалась. Новий закон вивісили, щоб дванадцять годин працювати, ну, шахтар, звичайно, збунтувався, а тут Максим – здрастуйте! Прямо в саму пащу гайдамакам. Визвольна війна, каже, починається! Думаєте, впіймали?
– Йому тепер попадатися – значить, просто на шибеницю. Він тут тюремщиків до сказу доводив. Як не катували – нікого не видав. Усе допитувались, скільки на шахті комуністів, хто вони, де вони.
– А де ж їм бути? Пішли в Червону гвардію.
– А Мостового не вберегли. У вас там на шахті не густо комуністів, Гливкий і Клим Байда, кажуть, з Червоною гвардією пішли. Знали такого Клима Байду? Розумний хлопець.
– Та трошки знав, – збентежено відказав Гордій. – Тільки, виходить, не зовсім.
– А вас як звати?
– Байда! – відрубав він, враз відчувши гордість за сина.
Тепер збентежився Троян. До них пробирався, витягнувши худу шию, цибатий парубійко. Троян непомітно штовхнув Байду коліном.
– Однофамілець, чи як? – І знову штовхнув коліном.
Припустився раз Гордій дурниці з сином, нічого гріха таїти – сплохував, але вдруге він не відмовиться від сина. Люди вихваляють, так нехай знають, хто його батько. Тільки чого цей Троян моргає? – Він зирнув на цибатого парубійка, його сухе обличчя з тонкими губами не сподобалось Байді, і він сказав ухильно:
– Та в нас Байдами цілий куток заселений.
– А я гадав, ви щось за Клима знаєте, – сказав цибатий. – Я тут, у Катеринославі, з ним познайомився. Він приїздив на конференцію делегатом від вас, пам'ятаєте?
Байда хотів уже сказати: «Бач, а від батька й потаївся!», але знову Троянова