Пам’ятайте: батьківське читання – один з найбільш емоційних та пам’ятних моментів для дітей. Коли ви читаєте дитині – вона відчуває вашу турботу й любов.
Любіть своїх дітей! Говоріть їм про це! Вони дуже цього потребують…
Мудрість багатьох поколінь доводить, що найголовніше завдання батьків – допомогти дитині піднятися на її власну гору, реалізувати її власне життєве завдання. Книжкова серія «Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей» допоможе дитині підкорити будь-які вершини.
Видано чимало біографій про життя відомих людей. Але наші історії особливі тим, що написані «мовою дитини» та відповідають потребам сучасного покоління. Кожен з батьків мріє виростити свою дитину щасливою й успішною. Освіта займає в цьому процесі чи не найважливіше місце. Проте варто пам’ятати, що дитині дуже важливо отримувати позитивні емоції в процесі навчання. Саме тоді вона по-справжньому захопиться знаннями і зможе запам’ятати необхідне.
Зазвичай дітям не надто подобається вчитися, зубрити що-небудь. Вони люблять занурюватися у світ пригод з новими героями, співпереживати їм, вчитися разом з ними і долати перешкоди. Так запросіть же ваших дітей у таку пригоду!
Книги серії «Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей» – це найкращий спосіб познайомитися з наукою, історією, досягненнями людства та світовими відкриттями. На прикладі великих особистостей та відомих вчених, книги дають зрозуміти, що визначний успіх не приходить сам по собі, він підвладний лише тим, хто багато та плідно працює. Не варто кожну невдачу розцінювати як провал, адже будь-яка невдала спроба – це ще один крок, який наближає до мрії.
У дорослому віці ми приймаємо обставини такими, якими вони є. Частіше змінюємо відношення до ситуації. Та не всі здатні змінити себе або саму ситуацію. Унікальні книги-біографії допоможуть дитині зростати впевненим лідером, з власною думкою і поглядами на світ. А батьків надихнуть на нові ідеї, досягнення та втілення цілей. І головне – допоможуть бути для своєї дитини найкращим батьком чи матір’ю.
В кінці кожного розділу є вправи-запитання. Вони допоможуть запам’ятати все головне і цікаве. А також наштовхнуть на роздуми, як стати першим у своїй справі, як це зробили: Коко Шанель, Стів Джобс, Альберт Ейнштейн, Блез Паскаль, Нікола Тесла, Маргарет Тетчер.
Крім того, книги серії «Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей» надихають проводити вільний час разом з усією родиною. Адже спільне читання дозволяє щиро говорити з дитиною про важливе, зміцнює стосунки із нею і додає любові до книг. Читайте та надихайтеся!
Розділ перший. Небажана дівчинка
Коли хочете бачити світ згори – махайте крилами, а як без крил народилися – не заважайте їм рости.
По правий берег річки Луари, що у Франції, розташовується чудове містечко Сомюр. Над річкою здіймається величний замок. Зусібіч його обступають сірі дахи старих будинків із помаранчевими димарями. Через річку перекинувся дивовижний кам’яний міст, збудований два з половиною століття тому.
Такий само вигляд старовинного і гарного місто мало і в 1883 році. І того року, 19 серпня, в одній не надто заможній сомюрській родині відбулася важлива подія – на світ з’явилася дівчинка. Манюня була милою і кумедною, хоч її батьки й не бачили в дитині нічого особливого. У цій сім’ї вже була одна донька, тож мама з татом не надто зраділи ще одному голодному роту.
Дівчинка нічим не вирізнялася з-поміж інших дітей, та й ім’я їй вибрали найзвичайнісіньке як для Франції – Ґабрієль. Її батьки – Жанна й Альбер Шанель – тоді ще не знали, що цій крихітці в майбутньому судилося перевернути світ моди догори дриґом.
Марні сподівання
Ґабрієль не любила згадувати дитинство. Ще б пак, адже батько не збирався сидіти вдома з дружиною і дітьми. Чоловікові видавалося, що ці маленькі згорточки в колисках, що з’являлися на світ одне за одним, не мають стати на заваді його пригодам. Тож одного дня він зібрав свої речі й подався світ за очі.
Ніхто достеменно не знав, куди саме вирушив батько. Чи то до Америки, а може, в Африку. Можливо, він полював на бізонів у преріях або катався на величезних слонах у савані. Діти могли тільки уявляти. Листів тато ніколи не писав, та й подарунків своїм численним дітям не надсилав. Та все одно Ґабрієль його любила.
Мама, котра лишилася з купою дітлахів, геть занепала духом.
«От повернеться батько, і заживемо!» – часом повторювала вона. Однак переважно мама Жанна нарікала на долю, бо бідолашну жінку все життя переслідували біди: спершу її полишив чоловік, а потім вона тяжко занедужала.
У маленької Ґабрієль склалося враження, що тато – людина-свято. Ось повернеться батько – і враз усі