– Хочете перевернути її на живіт, щоб зняти відбитки, Старлінг? – спитав Кроуфорд.
– Було б легше.
– Спочатку зробимо зуби, а потім Ламар допоможе нам її перевернути.
– Тільки світлини чи зубну карту також?
Старлінг прикріпила стоматологічну насадку спереду до дактилоскопічного фотоапарата, подумки зітхнувши з полегшенням, бо в сумці знайшлися всі деталі.
– Тільки світлини, – відповів Кроуфорд. – Карта може збити з пантелику, якщо нема рентгенівських знімків. За фотографіями ми зможемо виключити кілька зниклих жінок.
Своїми руками піаніста Ламар дуже ніжно відкривав рот дівчині за вказівками Старлінг і відтягував їй губи, поки Кларіс прикладала поляроїд масштабу один до одного до її обличчя, щоб детальніше схопити передні зуби. То було неважко, але Старлінг довелося фотографувати кутні зуби за допомогою піднебінного рефлектора, при цьому стежачи за світлом, що проходило крізь щоку, щоб стробоскопічна лампа навколо лінзи освітлювала рот ізсередини. Вона тільки бачила, як це роблять на заняттях із криміналістичної експертизи.
Старлінг почекала, поки проявиться перший знімок кутніх зубів, тоді налаштувала яскравість і спробувала знову. Цей знімок вийшов кращим. Цей був дуже непоганим.
– У неї щось у горлі, – сказала Старлінг.
Кроуфорд поглянув на світлину. На ній виднівся темний предмет циліндричної форми, просто за м’яким піднебінням.
– Дайте-но мені ліхтарик.
– Коли тіло дістають із води, то до рота часто набивається листя й усяке таке, – зауважив Ламар, допомагаючи Кроуфорду роздивлятися.
Старлінг дістала з сумки пінцет. Вона глянула на Кроуфорда, який стояв по інший бік тіла. Він кивнув. За якусь мить вона витягнула той предмет.
– Це що, якийсь стручок із насінинами? – спитав Кроуфорд.
– Та нє, сер, то ж кокон від жука, – сказав Ламар. Він був правий.
Старлінг поклала кокон у склянку.
– Може, дасте подивитися якомусь консультанту з сільського господарства? – запропонував Ламар.
Коли тіло лежало на животі, знімати відбитки було легше. Старлінг наготувалася до найгіршого, але жодні втомливі й делікатні методи ін’єкцій чи напальчники не знадобилися. Вона знімала відбитки стосиком тонких платівок, що тримався на пристрої у формі підкови. Також вона зняла відбитки з ніг, на той випадок, якщо вони зможуть посилатися лише на дитячі картки з лікарні.
Біля плечей бракувало двох трикутних шматків шкіри. Старлінг їх сфотографувала.
– І виміряйте, – сказав Кроуфорд. – Він поранив дівчину з Акрона, коли зрізав із неї одяг, не більш ніж подряпав, але рана збігалася з розрізом на спині її блузки, яку знайшли при дорозі. А це щось новеньке. Такого я ще не бачив.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив