Інформатика – це наука, що вивчає галузь людської діяльності, яка пов’язана з процесами отримання, зберігання, передачі, використання та перетворення інформації за допомогою комп’ютерів.
Поняття «інформатика» виникло в 60-х роках XX століття у Франції для визначення галузі, що займається автоматизованою обробкою інформації за допомогою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Французький термін informatique (інформатика) утворено злиттям початку слова information (інформація) і кінця слова automatique (автоматика). Воно значить «інформаційна автоматика» або «автоматизована переробка інформації». В англомовних країнах цьому терміну відповідає синонім Computer Science (наука про комп’ютерну техніку).
Як наука інформатика почала активно розвиватися саме з появою електронно-обчислювальних машин. Чому? Тому що раніше рішення на основі інформації приймали здебільшого люди і робили це інтуїтивно. Нам не потрібно знати законів інформації, щоб прийняти те чи інше рішення – ми робимо це змалечку. А в XX столітті з’явилися машини-автомати, що мали працювати без втручання людини, вміти отримувати інформацію, зберігати, передавати, перетворювати її, використовувати для прийняття рішень. Ось тоді на допомогу прийшла інформатика.
В інформатиці можна виділити три головні частини: Hardware (апаратне забезпечення), Software (програмне забезпечення), Brainware (алгоритми та теоретичні методи розв’язання задач на комп’ютері).
Механізація – це використання механізмів для виконання роботи. Автоматизація – це виконання роботи механізмами без участі людини.
При вивченні інформатики потрібно не тільки навчитися працювати на комп’ютері, але й зрозуміти, що він може робити, визначити роль, яку він відіграє в нашому житті, зрозуміти, яку допомогу він може надати вам при вивченні навколишнього світу.
Пам’ятайте! Комп’ютер сам по собі – це тільки купа заліза, яка може виконувати команди. Його можливості визначає людина. І тільки використовуючи свої знання та вміння ви можете зробити його своїм вірним помічником.
Роздiл I
Інформація
«Хто володіє інформацією, той володіє світом»
Ви чули коли-небудь, що ми живемо не в одному світі, а в кількох паралельних? Якщо чули, то напевне вважаєте, що питання паралельності світів може турбувати філософів, людей, які цікавляться релігією чи магією. Або взагалі все це вигадки фантастів. Але давайте разом спробуємо порахувати. Ми втомилися після важкого дня і лягли відпочивати. І важко сказати, що при цьому залишились у цьому світі, бо закони сну зовсім відрізняються від звичних нам законів. Отже, сон – це перший паралельний світ у нашому житті. Ми прокидаємося, збираємося до школи. Разом з тим бажаємо доброго ранку родичам, питаємо, що буде на сніданок і коли батьки повернуться з роботи ввечері. І це світ спілкування, другий світ. У школі ми опиняємося у світі навчання. А потім? Світи книг і фільмів. Світ, у якому немає нічого важливішого, ніж перемога в спортивних змаганнях. І ще, ще, ще…
Історики й економісти розрізняють три типи суспільства: аграрне, індустріальне, постіндустріальне (інформаційне). Визначальними в аграрному суспільстві були відносини в сільському господарстві, пов’язані з користуванням і володінням землею. Індустріальне суспільство визначається рівнем розвитку промисловості, її технічною базою. В інформаційному суспільстві більшість людей, що працюють, зайняті створенням, зберіганням, переробкою, продажем, обміном інформацією.
Матеріальний, фізичний світ вивчає багато наук. Вони називаються природничими науками. А який світ вивчає інформатика? Це світ інформації.
Інформація відіграє величезну роль у житті людей з давніх-давен. Генетичну інформацію можуть передавати навіть найпростіші живі істоти – бактерії. Більшість звірів, виховуючи малюків, навчають їх, як вижити в навколишньому середовищі. І значить, теж передають їм інформацію.
Здається, інформація оточує нас з усіх боків. Звуки, запахи, зорові образи, те, що ми відчуваємо шкірою. Чи є все це інформацією? Наш мозок переробляє величезні обсяги даних найчастіше непомітно, відбираючи тільки те, що цікавить нас у цю мить. І якщо температура – це інформація, то де ж знаходиться межа між матеріальним та інформаційним світами? Що ж тоді ми називаємо інформацією?
Знайти універсальне визначення інформації намагалися вчені-філософи. Інформація – це визначення змісту, отриманого із зовнішнього світу (Вінер); це комутація, зв’язок (Шеннон); обмеження різноманітності (Ешбі); оригінальність, міра складності (Моль); вірогідність вибору (Майлз Мартін).
Поняття «інформація» (лат. informatio – відомості, роз’яснення, виклад) дуже широке і багатостороннє, тому воно має цілий ряд визначень і синонімів. На даний момент найбільш широко розповсюджена думка, що універсального критерію, є тому й універсального визначення інформації не існує. Інформація визначається в першу чергу метою роботи системи. З цієї точки зору можна