Вірші про кохання. Франческо Петрарка

title>

      НА ЖИТТЯ МАДОННИ ЛАУРИ

* * *

      Щоб тішитися помстою й карати

      За тисячі образ, бере свій лук

      Амур, подібний до підступних злюк,

      Що крадькома вичікують розплати.

      В очах і в серці захисні загати

      Я збудував з чеснот і з їх сполук,

      Та вибито щита ударом з рук,

      І вже нема куди від стріл тікати.

      Збентежена цим нападом швидким,

      Душа моя не мала часу й змоги

      Знов захистом озброїтись міцним.

      Не можуть навіть кам’яні чертоги

      Сховати від страждання серце вбоге