Моя неймовірна подруга. Элена Ферранте. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Элена Ферранте
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия: Неаполітанський квартет (другой перевод)
Жанр произведения: Современная зарубежная литература
Год издания: 2011
isbn: 978-617-12-5838-9, 978-617-12-5837-2, 978-617-12-5839-6
Скачать книгу
ло – мати Ліли.

      Раффаелла Черулло – для всіх Ліна, лише для Елени – Ліла.

      Ріно Черулло – старший брат Ліли, теж чоботар.

      Ріно – так зватимуть і сина Ліли.

      Інші діти.

Родина Ґреко (родина вахтера):

      Елена Ґреко – її називають Ленучча або Ленý. Старша дочка, після неї

      Пеппе, Джанні та Еліза.

      Батько – працює вахтером у мерії.

      Мати – домогосподарка.

Родина Карраччі (родина дона Акілле):

      Дон Акілле Карраччі – чудовисько-страхолюд із казок.

      Марія Карраччі – дружина дона Акілле.

      Стефано Карраччі – син дона Акілле, м’ясник у сімейній ковбасно-м’ясній лавці.

      Пінучча та Альфонсо Карраччі – ще двоє дітей дона

      Акілле.

Родина Пелузо (родина столяра):

      Альфредо Пелузо – столяр.

      Джузеппіна Пелузо – дружина Альфредо.

      Пасквале Пелузо – старший син Альфредо та Джузеппіни, муляр.

      Кармела Пелузо, її називають ще Кармен – сестра Па-сквале, продавчиня у крамниці.

      Інші діти.

Родина Каппуччо (родина божевільної вдови):

      Меліна – родичка матері Ліли, божевільна вдова.

      Чоловік Меліни, що розвантажував ящики з овочами та фруктами на ринку.

      Ада Каппуччо – дочка Меліни.

      Антоніо Каппуччо – її брат, механік.

      Інші діти.

Родина Сарраторе (родина залізничника-поета):

      Донато Сарраторе – контролер-залізничник.

      Лідія Сарраторе – дружина Донато.

      Ніно Сарраторе – старший із п’яти дітей Донато та Лідії.

      Маріза Сарраторе – дочка Донато та Лідії.

      Піно, Клелія та Чиро Сарраторе – менші діти Донато та Лідії.

Родина Сканно (родина зеленяра/продавця фруктів та овочів):

      Нікола Сканно – зеленяр.

      Ассунта Сканно – дружина Ніколи.

      Енцо Сканно – син Ніколи та Ассунти, теж зеленяр.

      Інші діти.

Родина Солари (родина власника бару-кондитерської з однойменною назвою):

      Сільвіо Солара – власник бару-кондитерської.

      Мануела Солара – дружина Сільвіо.

      Марчелло та Мікеле Солари – сини Сільвіо та Мануели.

Родина Спаньйоло (родина кондитера):

      Синьйор Спаньйоло – кондитер бару-кондитерської «Солара».

      Роза Спаньйоло – дружина кондитера.

      Джильйола Спаньйоло – дочка кондитера.

      Інші діти.

      Джино – син аптекаря.

Вчителі:

      Ферраро – вчитель і бібліотекар.

      Олів’єро – вчителька.

      Джераче – викладач у гімназії.

      Ґальяні – викладачка у ліцеї.

      Нелла Інкардо – двоюрідна сестра вчительки Олів’єро з Іскії.

      Пролог

      Замести сліди

      1

      Уранці мені зателефонував Ріно. Я думала, що знову почне просити грошей, і вже намірилася відмовити йому. Але причина дзвінка була зовсім інша: його матір ніде не могли знайти.

      – І давно її немає?

      – Та вже зо два тижні.

      – І ти кажеш мені про це тільки зараз?!

      Мій тон, мабуть, здався йому ворожим, хоча я не почувалася ані сердитою, ані обуреною, у голосі був хіба що легкий відтінок сарказму. Він хотів було дати мені належну відсіч, але зміг лише пробурчати щось нерозбірливо, плутаючись у словах та перемішуючи діалектні вислови із загальновживаними італійськими. Ріно думав, що мати просто десь бродила по Неаполю, як завжди.

      – Що, і вночі теж?

      – Ну, ти ж її знаєш.

      – Знаю, але два тижні – тобі не здається, що це забагато?

      – Та ні, ти її вже давно не бачила, стало ще гірше. Вона ніколи не спить, то приходить, то йде кудись, робить, що їй заманеться.

      Хай запізно, та нарешті Ріно захвилювався. Він розпитав усіх, обійшов лікарні, навіть звернувся до поліції. Безрезультатно, його матері ніде не було. Який хороший син: сорокалітній здоровило, зроду ніде не працював, займався лише нелегальною торгівлею та віяв гроші на вітер. Я уявила собі, наскільки ретельно він проводив пошуки. Як-небудь. Зовсім без розуму в голові, а в серці – лише власне «я».

      – Вона точно не в тебе? – раптом запитав Ріно.

      Його мати?