Гордовита пара. Пантелеймон Куліш. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET


Автор: Пантелеймон Куліш
Издательство: Public Domain
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная классика
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу

      (Бабусине оповідання)

      I

      Снігом віконечко наше забило… Завірюха… Як то нашим тепер серед шляху? Ростіть скорійш, хлоп’ята, на підмогу татусеві. І матері нема щось довго з річки. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами… А як я осталась на світі малою сиротиною – всякої нужди дознала. Яка то, боже мій, давня давнина, а коротенький час дівоцький наче мені вчора змигнувсь… Тепер, що ні почую, забуваю, а крізь ті молодощі дивлюсь у давнину, наче крізь воду прозірну. Так, як оце ви обсіли мою куделю, – щоб були здоровенькі, – так було й я зимою граюсь ляльками при своїй бабусі… Дай їй, господи, всі митарства пройти та й не зупинитись!

      Древня була моя бабуся-покійничка, – ще то з тих старосвітських людей, що шведчину й усякі невпокоі козацькі своїми очима бачили. Тоді, діточки, на Вкраїні велось не по-нашому. Що страшно, то страшно було слухати, а серце линуло голубом у ту старовину невпокійну. Козаки були козаками, дітоньки – одно слово: скрізь пахло волею; земля була розкішна; риби в воді, звіря в гаях – аби охота ловити; і трави були буйнійші; здається, й сонце сіяло краще на святому небові, – далебі, дітки! Тим-то й бабуся-покійничка було каже: «Не стає, не стає, моя дитино, таких дівчат і козаків на Вкраїні, як за мого були дівування».

      II

      Найчастійш було споминає про Марусю Ковбанівну, що такої краси, каже, і світ настав – не бувало. Я, каже, була ще підлітком, то мені її коло церкви показували здалеку. До неї й приступити, каже, було страшно; така велична. Кунтуш на їй – самі златоглави, коралі на їй – усі в дукачах. Давнього була роду козацького Маруся Ковбанівна, – то ніхто не вбереться краще її між люде. І козаки-молодики її жахались, не то що. Очима поводить – наче душу з тебе виймає: все б їй розказав, не потаїв би й гріха перед нею. Владична, справді, каже, владична була краса в Ковбанівни.

      Батько її Ковбаня отаманував у Січі і все море сплавав, поринаючи на дно за дорогими тими дукатами й коралями, – так-то люде було славлять. А то ще було кажуть, що він по той бік Дніпра у Польщі якимись козаками орудував та й у нашу сторону якось прибився. Неприступний був чоловік старий Ковбаня, – і жінка од його не довідалась, хто він і що він, і звідкіля він, і як він.

      III

      Така ж і дочка в його викохалась. Старий спочив уже на цвинтарі, молодою дівчиною покинув свою Марусю. Молоде ж було, а горде й потайне, крий боже! Було й на улицю між дівчат не вийде, тільки хіба коло криниці, як зустріне котору, трошки постоїть, словом ласкавим перекинеться. І в будень було дукачі носить; стане против сонця – королівна, та й годі! Вже й дівчата було кажуть, що в неї й вода з відер наче срібло ллється. А козаки ж тоді були не наших парубків – войовники, хоробрі молодці, а боялись до неї залицятись.

      Така була та Маруся Ковбанівна. Скине оком – наче до тебе заговорить, а заговорить – наче заграє. Який би то і козак був, щоб до неї з жартами, з прикладками! Такого не було й на всій Гетьманщині, здавалось.

      Отак було розказує мені бабуся. Як ось, каже, пішла чутка поміж дівчатами, що любиться Маруся з Прохором Осауленком, та й любиться певне; і в вишневім садку їх бачили проти місяця, і старосвітську скиндячку Марусину пізнали в Прохора в ковнірі. Любиться. А Прохор Осауленко був козак не з величних; щира душа, себе на сміх не подасть, та й годі. Були козаки на селі против його – що волохаті туркоти против голуба. Отже порай, укажи дівоцькому серцю! Покохала Маруся Прохора – і мов та хмелина коло його в’ється. Що горда, то й горда, а він спогляне – і очиці спустить; всі вже помітили, і ото вже хвалились: «Будемо ж добре та й добре гуляти на весіллі! Нехай господь парує, коли собі прийшлись до пари!»

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsKCwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wAARCAMeAjoDAREAAhEBAxEB/8QAHQAAAwEAAwEBAQAAAAAAAAAAAAECAwUGBwQICf/EAGIQAAIBAwIDBQUHAQQFBQkIEwECEQADIRIxBEFRBQYiYXEHEzKBkQhCobHB0fDhFCNS8QkVFjNiFxgkcoI0OENTVnOSs7QZJSY2N2NkdIOTlaLTREZUdXbSJ1VXd4SUwsP/xAAZAQEBAQEBAQAAAAAAAAAAAAAAAQIDBAX/xAAlEQEBAQACAgEFAQEBAQEAAAAAARECMRIhQQMiUWFxEzJCM4H/2gAMAwEAAhEDEQA/AP2cTBOJnrX0HzykxOc5iedARJidI8utAM/gOJPKTQKBhYzt0igZLaiC2kHMUGfvGLRq+g3oFqDEeEH5bUD2AYnpGMCgJ8ZAAmYPnQMDURmejDagRwPCDA2MTJoEfA2qJPXnQTdZZG4xuBFApLkQdWZ/Cgc6tPLnG9AiP7wwApXbNBJMTsSavaLUwfPzqKnnqWQY2B+tBLP4QZIHrVwBMmSVCkAY3q4FGokDI8uVVnCIkgqCo6nl61DoMFEkct5mi0fAuBJInPP+lNOiLAQDORPrQZl/GGgjG1EOTIDTJwKqFLBs+IDnFBUSAZg8wOdAGIyYHJScEUWRmH0tiIjbeh0B4QdQBUncbb0wSHYpJBE4k9aIYkmAY5xzPWr0ByEIAzMSRyqKUzyIii4kqJ1R4vI1pEliVbSNLHGcyPOaIU6FAIGI3xFBcagxJE7mRS3AmIIMqJwfM1N1rGcaZidJEEdKqFLKPxAPKiAKrKuklSBgn+ZoC4MAEZmdpJoqGYScNGDNFIuCoJzJzijI1TGtokyCfyoA6hq2kZ3xQLUWMqNxJGfp0oqXcwoyoEkkbih0kk+Lw+LaJzRNDsAuJj4SImKJpQFJMEKJliMD0oQXVzGpVY5CmjSJB1EeHOT59KM6C5DQw+Ub/wBaICTgtE9SZHrQT4gMAb4xEmixIkOPPM84oukxULyYkzJH8ijJKZecHPr9KAzcDYEET1NBTAL8Q267GjXSGKhpORv0ijO6HYBkDgEdI5UCJNvmTifWghmZ0YCZwYz1o0GB0kkkNtIoyoXiAALuKGu6q+IIaRjauTqUnmARHXnQAl8CJ8tqAYwYG8yDQR7zTHM7T0oFGZMnfJ5igCQxkHJzESaBqdKgHc7zy86CQMRI07fOgrkYMs1Ap1CMzvPSgMhhuYgmghm8QUGCMFjyoAxIg6Tn5UEiMwcnHyoEwPhkQAYOc7VRWjwk4YbGDRICIJgjb5GoqdUMDOAOVAtZfI04GfI1rE1JdB1nyFDTJJCjqN52oakCYMjoOtGVTmN8n51O2ks6hDO4GxH0rR2TO8SZAAgYyKhbgYrJGVnIqspBEROAM8s0FBAcAZJwCcUEqAQVOANtNFQ7KgmBIxI5+dDBcbCTM5wNz8qGlz1GCBjBzQDAQSBgHbIkmrEINAGqRy351cDLBDOAW8XX5VFQTNwnAjBgbU+BJbcDYREk1RWli2